ВІТАЄМО НА ОНОВЛЕНОМУ САЙТІ УХ РАДІО.

I love UHRADIOМи оновлюємось, але як завжди УХ – радіо 101.1FM ї – це живе спілкування з нашими слухачами в прямому ефірі та online. УХ – радіо це радіо по замовленню. Ух – радіо здійснює трансляцію як в ефірі на FM хвилях, так і в інтернеті. Через онлайн веб-камеру можна ви отримуєте “живу” картинку студії прямого ефіру. Ух – радіо транслює виключно українську музику. Ви можете замовити Вашу улюблену пісню, почути справжні національні хіти. За допомогою безкоштовного інтернет-замовлення можна надіслати музичне привітання в будь-яку точку світу, де є on-line трансляція. Повідомлення зачитуються та виконуються одразу, по мірі їх надходження.
Музичний формат радіо: Ukrainian National TOP 100 або Українська сучасна популярна музика.
…І найголовніше – на УХ-радіо 101,1 FM найкрасивіші радіо-діджеї України!!!

Адміністрація УХ радіо.

210 коментарів

  1. Чи люблю я тебе, як колись?
    В серця відповідь щиру шукаю.
    Наші долі косою сплелись.
    Мій холодний, розгублений Каю.
    Розтопити хотіла я лід.
    А натомість сама охолола.
    І байдужістю сповнився світ.
    Стало порожньо раптом довкола.
    Я не правильна Герда, прости.
    Не змогла відігріти кохання.
    Не зуміла тепло принести.
    І зльодніла від болю й чекання.
    Я пішла, залишИвшись ні з чим.
    В тім рятунку й себе загубила.
    Стала мороку другом нічним.
    Дивна птаха, холодна й безкрила.

    Відповіcти
    161
  2. Є помилки, які неможливо виправити. Є вчинки, за які не пробачають. Є рішення, про які шкодують усе життя. Але є вибір і він за нами.
    © Кузьма Скрябін

    Відповіcти
    162
  3. Знайдіть слова, коли вони потрібні,
    Коли вони змінити можуть все.
    Коли вони для когось необхідні,
    І хтось в них бачить надважливий сенс…
    Знайдіть слова, коли їх хтось чекає,
    Коли вони несуть в собі тепло.
    Зробіть усе, хай Всесвіт почекає.
    Знайдіть їх, якби важко не було…
    Знайдіть слова, щоби сказати правду,
    І навіть якщо руки ледь тремтять…
    Бо слово має надзвичайну владу, –
    У кожній з них думки ваші звучать.
    Не допускайте в душу порожнечу,
    Сказати все, що є у ній спішіть…
    Колись – бо вони стануть недоречні,
    Тож кожне слово вчасно говоріть…

    Відповіcти
    163
  4. Не йди туди, де не чекають…
    Забудь про тих, хто не цінує….
    Не вір тому, хто не кохає,
    А тільки, сміючись, цілує…
    Люби людей, але знай міру,
    Щоб не згоріла, мов свіча.
    Буває так, коли довіра
    Вбиває швидше за меча…
    Не смійся, коли сльози душать…
    І не лякайся самоти…
    Забудь «повинна» і «я мушу»…
    Якщо ідеш- пали мости…
    Образ на серці не тримай-
    Усім сторицею вернеться.
    До мрій дорогу прокладай.
    Твоє життя – твоя фортеця!

    Відповіcти
    164
  5. Чомусь, в житті виходить так завжди…
    Цінуємо тоді, коли приходиться втрачати…
    Коли вже недоречні ті слова «пробач», «зажди»…
    Тоді, коли вже пізно щось казати…

    Відповіcти
    165
  6. Не шукайте у чарці розради,
    Без проблем не прожити життя.

    Часто, в миті тяжкої досади,
    Щоб забути страждань відчуття
    Можна десь загубити реальність
    Можна часу утратити плин,
    І, душевну лікуючи слабість,
    Десь солодким вважати й полин.
    Але краще не зробиться зовсім.
    Чи ж відбавить отрута проблем?
    Вас безпомічним зробить цей досвід,
    І ще гірше з’їдатиме щем…

    Краще тихо молитися Богу
    І шукати розраду у Нім.
    Він лиш може забрати тривогу
    І зробити щаливим ваш дім!…

    Відповіcти
    166
  7. Засіяв сніг на Василеве свято,
    Сріблястим птахом прилетів до ніг,
    Пухнастий килим простелив до хати,
    Сніжинками прикрасив мій поріг…
    Радію засівальнику безмежно,
    Хай буде доля! Щедро на столі!
    Хай Україна наша незалежна
    Збудує мир на цій святій землі!

    Відповіcти
    167
  8. Сонце моє ласкаве,вітаю тебе з Різдвом Христовим.Бажаю тобі добра,щастя,любові,бо ти в мене дуже хороший.І ,будь ласочка,не вимагай від людей більше,ніж вони можуть,бо нема досконалих людей.Люблю тебе.

    Відповіcти
    168
  9. Якби Ви знали як болять слова,
    Ви б проковтнули їх, забувши в ту ж хвилину,
    Як слово болем в душу заплива,
    Ламає серце й льодом в ньому стине…
    Як кров спливає крапельками сліз,
    І рану збільшує руйнація словесна..
    Зроста до виразки малесенький поріз..
    Від слів болючих крига та не скресне.
    Лише посиляться зневірене і відчАй,
    І ще міцніше спелена смертельна туга,
    А вбиту душу не цікавить Рай…
    Не треба слів… Життя ітак пекельна смуга…
    Слова це остюки і половА,
    А іноді це смертоносна хижа паща,…
    Якби Ви знали як болять слова…
    Їх не озвучили б ніколи… І нізащо…

    Любомир Лаюк.

    Відповіcти
    169
  10. НОВИЙ РІК зайшов до хати!
    Хочу всіх я привітати!
    Побажати щастя й миру!
    Усміхайтесь завжди щиро!
    І здоров’я Вам міцного,
    І достатку грошового!
    Жийте з вірою твердою,
    І з любов’ю чарівною!
    Хай живе в душі надія,
    А у серці палка мрія!
    Будьте щирими Ви всюди!
    Нехай хвалять завжди люди!
    Хай Господь охороняє,
    Ласку з неба посилає!
    З Новим роком!

    Відповіcти
    170
  11. Відходить у минуле рік старий,
    Новий уже чекає на порозі.
    З чим завітає? Буде він який?
    Що на життєвій стрінеться дорозі?
    Відома здавна істина одна-
    Старе вино чудове, як і друзі.
    Хай нічка-новорічка чарівна
    Дарує всім сьогодні по заслузі
    Добра й любові , згоди і тепла,
    І радості, що у очах іскриться.
    Щоб доля всіх щасливою була
    І ще здоров’я щоб міцне, як криця.
    Нехай вино та істина стара,
    І вірні друзі нас не залишають.
    Старому року скажемо:-Пора!
    Вже для Нового двері відчиняєм!
    Леся Гук

    Відповіcти
    171
  12. Чого я побажаю в Новий Рік?
    Я побажаю миру в Україні,
    Щоб гуркіт пострілів нарешті стих,
    Щоб всі зі Сходу повернулися живими.
    Чого я побажаю в Новий Рік?
    Здоров’я для батьків і для родини,
    Щоб було безліч посмішок в житті
    І добро в серці кожної людини.
    Чого я побажаю в Новий Рік?
    Більше відвертості, тепла, любові,
    Щоб із квартир лунав дитячий сміх
    І щоб всі діточки були здорові.
    Я просто хочу миру і добра –
    Простих речей, які нам так потрібні.
    Давайте впустимо любов в свої серця,
    І все в нас буде добре, просто вірте…
    ©Марія Скочиліс

    Відповіcти
    172
  13. Я напишу бажання одним словом,
    Це- надважливе слово з усіх слів.
    І повторю його мільйонразово,
    І скопіюю тисячі разів…
    Я розішлю з метелицею, з вітром,
    Сніжинками у кожен двір і дім.
    Нехай засвітиться яскравим світлом
    І щастя-радість принесе усім.
    Його чекають в українській хаті,
    Шепочуть у щоденних молитвах.
    Із ним спокійні стануть всі й багаті,
    Щезне тривога, біль і зникне страх.
    Хай відгукнуться доли й небосхили
    На мрію, ціль, мету, орієнтир.
    Нехай почують всі Небесні Сили:
    Моє бажання в Новім році- МИР.
    © Галина Брич

    Відповіcти
    173
  14. Коли цілуєш ти її у носик,
    То пам’ятай одну важливу річ,
    Що узамін надмірного не просить,
    А тільки щирий погляд віч-на-віч.
    Коли ж ти ніжно її обіймаєш –
    То пам’ятай, що все це не спроста .
    Вона тобі тепер вже довіряє,
    І ця довіра майже золота.
    Коли ж в уста її ти поцілуєш –
    То пам’ятай, до серця ще зробив ти крок.
    Воно так гаряче і пристрасно палає,
    Що полетиш ти з нею до зірок.
    Коли поглянеш ти їй щиро в очі,
    І все ж відчуєш, що вона п’янить …
    Можливо, вона теж відкритися захоче,
    І вас охопить пристрасть в одну мить…
    Тому, коли цілуєш її щиро в носик,
    То пам’ятай одну важливу річ,
    Що вірність вона твою лиш попросить,
    Щоби з тобою залишитись віч-на-віч…

    Ірина Данилів

    Відповіcти
    174
  15. Зацілуй мене ніжним поглядом,
    Тихим подихом обійми.
    Знаю — завтра це буде спогадом.
    Так, неначе це були сни.
    Та ж то завтра… Сьогодні байдуже.
    Бо сьогодні так хочеться слів.
    Намалюй словами щось райдужне
    На усіх із семи кольорів.
    Я з тобою немов переспівниця —
    Ти спитаєш, а я відповім.
    Може й ска̍жу якусь нісенітницю…
    Як отут добирати слів?
    Не старайся мені сподобатись,
    Ти для мене і так зорепад.
    Як би так із тобою домовитись —
    Щоб не бу̍ло дороги назад.
    А на вулиці зимно й вітряно
    Для мережаних твоїх крил.
    Знати б скільки для нас відміряно?
    Скільки нам подаровано сил?
    І нехай за вікном зносить голову,
    Там немає вітрам межі.
    Я тебе від ворожого холоду
    Заховаю в своїй душі.
    І не дай мені, Боже, спіткнутися.
    Знати б де та межа, той край.
    Все колись таки має минутися.
    Але зараз: «Не відпускай».
    © Ольга Береза

    Відповіcти
    175
  16. Повернення з полону
    Ковток повітря, світла і свободи…
    Три роки пекла… і рука тремтить…
    Полон проклятий… Кажуть: «все проходить»…
    Але не просто жах цей пережить.
    Що там було? Лиш тільки їм відомо:
    Кошмар принижень, горя і знущань.
    Їм так хотілось хоч на мить додому!
    Комусь хотілось вмерти без вагань…
    Невже, нарешті: вільні, вільні, вільні!
    Запали очі, та душа жива.
    Три роки в муки вилились суцільні…
    Чи перекажуть жах тортур слова?
    А друзі й рідні їх роки чекають, –
    Людей чекання болісне єдна,
    Так довго їх, рідненьких, виглядають…
    Яка жорстока і страшна війна!
    Зустріла Україна прапорами
    І кожен хоче пригорнуть, обнять.
    І тата очі, і дружини, й мами –
    За кожен погляд ладен все віддать!
    28.12.17
    Галина Онацька

    Відповіcти
    176
  17. Не відкривайте душу тим,
    У кого замість серця – крига,
    Бо те, що стало вже черствим,
    Не зможе розтопить й відлига.
    Не віддавайте тим тепло,
    Хто вам у вірності клянеться,
    Та за спиною робить зло,
    Й за вашу щедрість з вас сміється.
    Є люди, що в своїм житті
    Завжди привикли тільки брати…
    На вигляд – милі і прості,
    Та можуть й долі поламати.
    Хоч всім нам домом є Земля
    Й однаково всіх Сонце гріє,
    В природі пташка є… й змія,
    Що тихо підкрадатись вміє.
    Є дивні квіти й будяки,
    Хоч п’ють однаково всі роси,
    Є ніжний лист і колючки,
    Шовкові трави і покоси.
    І між людьми багато тих,
    Хто не навчився відчувати,
    Остерігайтеся таких,
    Щоб потім, просто, не страждати.

    Відповіcти
    177
  18. Зайшла й стою. Святково пахне хата,
    За вікнами розгуляна зима,
    Бабуся шиє. З люльки діда Гната
    Пахучий дим… І я така мала.
    У теплу хустку вкутана голівка,
    «Доха» велика висне на плечі,
    Соломою устелина долівка,
    Пшоняна каша пухкає в печі.
    А на столі під рушником вечеря…
    Воскреслий спомин ще не відболів…
    Лягла дрімота на гарячий черінь…
    А в жменях діда повно мозолів.
    Майструє він калинову сопілку.
    А крізь волання холоду снігів,
    У дідовім саду на змерзлу гілку,
    Мов яблука, вчепились снігурі.
    Чи то зі сну, а чи ото з хуртечі,
    Вже намело в ряднину скільки літ?
    Багато снігу налягло на плечі,
    А в снах моїх все курить люльку дід

    Відповіcти
    178
  19. …Новорічне побажання від серця, усім!❤️
    За декілька кроків до року НовОго
    Орнаменти дивні мережать думки.
    Позбутися вперто бажають сумного
    І щастям наповнити долі струмки!
    У вирі життя вам бажаю любові!
    Любов хай палає в серцях всіх людей.
    Любов хай у серці, в душі буде, в слові,
    Любов- найцінніша з усіх нам речей!
    У році Новому – всім спокою й миру!
    Хай злагода й щастя зайде в кожен дім!
    І друзів всім вірних, цікавих та щирих.
    Досягнень та звершень у році новім!
    Життя хоч нелегке – хай все вам удасться!
    Хай здійсниться в кожного мрія із мрій.
    За декілька миль, за півкроку до щастя,
    Здаватись й зневіритись ти не посмій!
    За декілька днів до завершення року,
    Складімо в лантух весь непотріб з душі.
    Залиште його за дверима, десь збоку,
    Мечі й зброю в кузню та на лемеші!
    Ввійдімо новими до року нового!
    І скільки би, друзі, не було б нам літ,
    З Любов’ю, Надією й Вірою в Бога
    Ми в силі на краще змінити цей світ!

    Відповіcти
    179
  20. Привіт. І як ти там без мене?
    Чи згадуєш мене, чи ні.
    Чи ще готуєш чай зелений
    Комусь…Як готував мені.
    А я вже, знаєш, не скучаю,
    Забути намагаюсь все.
    Старанно серце зашиваю,
    Хоч рана ще моя пече.
    Чи ображаюсь? Ні, напевне,
    Я швидше, вдячна за урок.
    Тепер я знаю – щастя в мене,
    Я на шляху до щастя крок!

    © Ірина Левко

    Відповіcти
    180

Напишіть відгук